Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кожне місто чи село має своє минуле, свою історію, що передається з покоління в покоління. Збереглася так й історія нашого міста Борислава. Стільки століть пережило воно, змінило свій вигляд, структуру забудови.
Відлік часу існування Борислава історики ведуть від першої писемної згадки про нього - документа польської королеви Ядвіги, датованого 19 березня 1387 року. У 15-17 ст.ст. Борислав був одним з центрів солеваріння на Україні. Звідси сіль возили в Литву, Польщу, Угорщину, Румунію. В кінці 18 ст. наступає занепад солеваріння і Борислав стає маленьким непримітним селом. Так триває до початку нафтовидобутку. З другої пол. 19 ст., із швидким розвитком техніки і промисловості, нафта стає основним джерелом енергії. У зв’язку з розвитком нафтовидобутку, вздовж правого берега Тисмениці почалося будівництво вулиці Панської (зараз Шевченка) - головної магістралі майбутнього міста. Початково видобуток здійснювався шляхом копання криниць, але з впровадженням передових на той час методів буріння починається її інтенсивний видобуток. За рахунок заробітчан, котрі стікалися на нафтопромисли, зростає чисельність населення Борислава та навколишніх сіл. Формально місто Борислав існує всього 72 роки. 26 липня 1933 року розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі Борислав та прилеглі до нього села Тустановичі, Баня, Мражниця і Губичі були об’єднані в один населений пункт, наділений міськими правами, - так званий "Великий Борислав"
.
З іншого боку, якщо врахувати тисячоліття від заснування його складової частини - Тустанович, яке колись було славним городом Тустанем і входило, поряд зі Львовом, Перемишлем, Короснем, Теребовлею у список найвідоміших поселень Галичини, то історія Борислава набирає зовсім іншого виміру. Події склалися так, що у 1241 р. Тустань був зруйнований татарами і по ньому залишилося тільки село Тустань і неприступний замок. Фортеця Тустань згадується у літописі краківського історика Яна Длугоша, згідно з яким вона оберігала південну границю Галицького князівства. Імовірно, що та сама фортеця розміщувалась на кам’яному горбі, на межі з сусіднім Трускавцем. Вона була також сторожовим форпостом на "соляному" шляху, який проходив з околиць Дрогобича через Верецький перевал до Закарпаття.
Місто Борислав свою назву одержав від монастиря, навколо якого пізніше виникло однойменне село. Місцезнаходження монастиря Борислав невідоме. Однак, ряд дослідників вважають його розташування над річкою Тисменицею на горі Городище
646 м
. над рівнем моря – південно-західна частина Борислава. На цій горі дослідники локалізують сліди давнього городища в Бориславі. Подібне населення – городище мало бути і в іншій частині міста – Мразниці.
Можна припустити, що давній монастир Борислав і давні укріплення на горі Городище – це одне й те ж саме. Однак, побутують інші версії: гора над річкою Раточиною називається "Чернече". Про неї говориться ще в акті розмежування сіл Борислава і Попелів у так званій Йосифінській метриці 1787 року. Існує також переказ, що монастир Борислав знаходився на Гуковій горі, яка розмежовувала села Губичі і Тустановичі та 1525 року називалась "Сторожня".
Найпоширеніші з народних пояснень походження назви Борислав – від словосполучення "славних борів", "славних борців" або від назви особи "славний з борів". Однак, ці твердження, при відсутності дальшого обґрунтування, аж ніяк не можуть бути прийняті при більш прискіпливому дослідженні. Також є спроби пояснити походження назви Борислав від короткої форми субстантивованого давньоруського прикметника бруслав – "кам'янистий", та від давньоруського слова брение, що, за певних умов, могло служити означенням нафти, яка тут споконвіку виступала із земних надр. Однак, і ці припущення вимагають глибшого дослідження.
Його південну частину назвали "Потоком", а північну - "Новим світом". На території колишнього села дуже швидко виріс "ліс" нафтових веж, також вежі для озокеритовидобутку. Завдяки своїй всесвітній славі, як одного з найбільших центрів нафто - і озокеритовидобутку, та повісті І.Франка "Борислав сміється", одного з перших великих художніх творів у світовій літературі на виробничу тематику, місто здобуло популярність та розголос далеко за межами краю.