Як стороні захисту забезпечити прибуття свідків на засідання

Інколи під час розгляду питання про явку учасників кримінальних проваджень, зокрема свідків, суд адресує стороні захисту вимогу про забезпечення їхнього прибуття в засідання. Як це виконати у рамках чинного законодавства?

Чий обов’язок?

Частина 2 ст.327 Кримінального процесуального кодексу сформульована таким чином: «Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику».

Насамперед визначимо, на яку зі сторін процесу згідно з цією нормою покладається такий обов’язок.

Після аналізу ч.3 ст.23, п.1 ч.4 ст.42, стст.65, 122, 221, ч.2 ст.327, ч.6 ст.352 КПК можна зробити висновок, що для визначення сторони провадження, яка повинна забезпечити явку, застосовується такий критерій, як «перша задоволена ініціатива щодо виклику для допиту свідка».

Відповідно до порядку ведення засідання суд з’ясовує позицію прокурора раніше, ніж думку захисту, щодо переліку свідків, яких необхідно допитати. Тож у разі, якщо у клопотанні

захисту є вимоги стосовно допиту свідків, які вже вказані стороною обвинувачення у тотожному клопотанні, і воно було задоволене, логічно, що у подальшому обов’язок, установлений ч.2 ст.327 КПК, повинен покладатися на сторону обвинувачення.

Однак складною така ситуація є тоді, коли захист має намір перевірити докази сторони обвинувачення шляхом допиту свідків, які були понятими чи «закупними» під час слідчих дій і брали участь у складанні відповідних протоколів. Як забезпечити їхню явку, якщо це «штатні» поняті, знайти яких під силу лише їхнім «кураторам», тобто працівникам поліції, або «справжні» поняті, розшукати яких неможливо?

Коли після кількох засідань стає очевидним, що свідки не отримують повісток, виникає запитання: яким механізмом користуватися стороні захисту для забезпечення їхньої явки? Прямої відповіді КПК не дає.

Без права на повістку

Регулювання цього питання викладене у положеннях ст.134 КПК. Зокрема, вона містить норму про судовий виклик.

Порядок його здійснення визначений ст.135 КПК, яка передбачає, що особа викликається шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою або іншими засобами зв’язку.

Разом з тим повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо це відбувається в приміщенні суду (ч.5 ст.135 КПК). Тобто кодекс містить вичерпний перелік осіб, які можуть виконувати такі дії. Як бачимо, стороні захисту такого права не надано.

Виклик телефоном або телеграмою також є

неприйнятним. У КПК немає положень, відповідно до яких можна підтвердити, що особі було направлено виклик телефоном.

Що стосується виклику телеграмою, то виникає великий сумнів у його ефективності. Якщо особа не отримує судової повістки, малоймовірно, що вона прийде до поштового відділення для отримання телеграми. Крім того, не встановлено вимог до її тексту. Якщо ж керуватися ст.112 КПК, то обсяг телеграми буде значним. Але головним недоліком є те, що телеграма — морально застарілий спосіб зв’язку. Це, зокрема, і стало підставою для припинення з 1.03.2018 надання таких послуг відділеннями «Укрпошти».

Письмове повідомлення

Найбільш доцільним і майже єдиним способом забезпечення виклику свідка можна вважати направлення стороною захисту за допомогою поштового зв’язку письмового повідомлення.

Єдиного стандарту цього документа не існує. Доцільним було б акцентувати увагу, що це не вимога, а пропозиція з’явитися у судове засідання. Відправлення такого повідомлення й отримання підтвердження про його вручення буде достатнім можливим доказом виконання обов’язку, передбаченого ч.2 ст.327 КПК.

Разом з тим слід ураховувати, що суд сприяє забезпеченню явки учасників кримінального провадження шляхом судового виклику (п.2 ч.2 ст.327 КПК). Тож він не може просто перекласти обов’язок щодо виклику свідків на сторону захисту, а повинен паралельно надавати процесуальну допомогу.