ВСУ висловився щодо припинення поруки

 Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, коли кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Такого висновку Верховний Суд України дійшов у справі No6-3087цс16.

Боржник (а отже і поручитель) узяв на себе зобов’язання повернути суму  кредиту з відповідними процентами до 6.11.2032, сплачуючи її частинами (щомісячно) згідно з графіком. Таким чином, сторони встановили не тільки строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов’язань (унесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Отже, саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до ст.261 ЦК починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого ч.4 ст.559 кодексу 6-місячного строку для пред’явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов’язань за кредитом. Тобто банк мав протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором) пред’явити вимоги до поручителя.

У разі таких вимог більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення коштів поза межами цього строку.

У справі, яка переглядається, суди не врахували того, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов’язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком), а за договором поруки відповідальність поручителя настає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором. Крім того, суди не з’ясували, чи пред’явив банк вимогу до поручителя в межах 6 місяців за кожним щомісячним платежем та чи припинилася порука за окремими платежами.

Висновки суду про те, що кредитор реалізував своє право, передбачене ст.1050 ЦК, і змінив строк виконання основного зобов’язання, надіславши 17.08.2015 у вимогу про дострокове повернення кредиту, не ґрунтується на матеріалах справи.