Прийняття спадщини: основні аспекти

Тривалий час Україна вже є незалежною та має своє законодавство, але разом із тим багато людей не знають, як правильно та у які строки приймати спадщину, вважаючи, що це можна зробити в будь який час - «це ж моє, чого я маю робити це в якісь строки».

З огляду на незнання законодавства відмова нотаріуса в оформленні спадщини у зв’язку із пропущеними строками звернення з заявою про прийняття спадщини стає шокуючою для громадян, оскільки через недотримання процедур виникає необхідність звернення до суду.

Саме через ці непорозуміння і виникла потреба в наданні інформації про порядок дій для оформлення спадкових прав.

1. Куди звертатись

До державного або приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини – місцем, де помер спадкодавець.

У випадку пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, необхідно звернутись до суду із позовною заявою про поновлення строку на подання заяви про прийняття спадщини.

2. Строки на прийняття спадщини та прийняття спадщини

Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Упродовж 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого.

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись).

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 ЦК України).

Якщо право на прийняття спадщини залежить від неприйняття/відмови від спадщини іншими спадкоємцями – 3 місяці з моменту неприйняття або відмови у прийнятті. Тобто, мається на увазі, що спадщина не була прийнята спадкоємцями, що мали більший пріоритет (наприклад, їм заповідали майно або їх черга спадкування є пріорітетнішою від вашої).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.  Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

ВАЖЛИВО: У разі пропуску строків для прийняття спадщини, вам доведеться поновлювати строки через суд. Підставою для такого рішення суду є ПОВАЖНІ причини, які завадили вам своєчасно прийняти спадщину. «Не знав», «це ж моє, чого я маю робити це в якісь строки» та інші подібні причини НЕ Є ПОВАЖНИМИ.

3. Документи, які необхідні для прийняття спадщини

1. паспорт;
2. ідентифікаційний номер;
3. свідоцтво про смерть;
4. у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
5. у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
6. правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

    

   Читайте нас у Facebook

   ©Прес-секретар суду