ВСТУПНИЙ  ІНСТРУКТАЖ

 1.  Загальні відомості  

  Повна назва : Бориславський міський суд Львівської  області. Поштова адреса: 82300, м. Борислав, вул. Грушевського, 21.

2. Основні положення Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю та інших нормативних актів проохорону праці
Основні законодавчі акти з охорони праці

1) Закон “Про охорону праці”

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці, їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності визначає Закон України “Про охорону праці”, введений в дію Верховною Радою з 14 жовтня 1992 року. Закон України “Про охорону праці” поширюється на всіх громадян, що працюють (Ст.2)

Закон проголошує, що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують (Ст.6)

Якщо нещасний випадок трапиться внаслідок невиконання працівником вимог нормативних актів про охорону праці, виділяється розмір допомоги, який визначається комісією з розслідування нещасного випадку.

 Закон передбачає також відшкодування моральних збитків працівникові, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до них, порушили нормальні життєві зв’язки потерпілого.

2)  Кодекс законів про працю України – основний закон національного трудового законодавства

Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянином України права розпоряджатися своїми здібностями продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності.

 Працівники мають право на:
     - відпочинок згідно з законами про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;
     - здорові і безпечні умови праці;
     - матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у старості, при хворобі, втраті працездатності, а також матеріальну допомогу у разі безробіття;
     - об’єднання у професійні спілки;
     - вирішення колективних трудових конфліктів.

Закон України “Про охорону здоров’я населення” визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення в Україні.

Громадяни зобов’язані:
     - піклуватися про своє здоров’я і здоров’я своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
     - проходити своєчасні профілактичні щеплення та медичні огляди;
     - надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які потрапили в умови, що загрожують їхньому життю і здоров’ю.

Держава піклується, щоб виробниче навчання підлітків проводилося тільки з тих професій, які відповідають їх вікові, фізичному і розумовому розвиткові та стану здоров’я. Трудове навчання здійснюється під систематичним медичним контролем.

 3)    Загальні правила поведінки працюючих на території суду.

 Трудова дисципліна ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. Працівники приймаються на роботу за трудовим договором, контрактом або на конкурсній основі згідно з чинним законодавством.

 Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварії.

 Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забороняється.

 Працівники  зобов’язані:
     - виконувати правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, трудитися сумлінно;
     - виконувати вимоги з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
     - берегти обладнання, інвентар, матеріали, тощо, бережливо ставитись до майна;
     - у встановлені строки проходити медичний огляд.

 Коло обов’язків (робіт), що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положеннями, затвердженими в установленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і правилами внутрішнього розпорядку. 

 В суді встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

 Час початку і закінчення роботи встановлюється у відповідності з режимом робочого дня і затверджується керівником суду. 

4) Система управління охороною праці.

У закладах при кількості працюючих понад 50 чоловік створюється служба охорони праці (“Типове положення про службу охорони праці”) Службу охорони праці при чисельності працюючих від 51 представляє один спеціаліст.

У зв’язку з цим, першочерговим є завдання створення здорових і безпечних умов праці. Охорона здоров’я працівників повинна бути організована так, щоб заздалегідь виключити можливі несприятливі наслідки, а заходи щодо виконання вимог норм, правил та інструкцій з техніки безпеки, щоб мали попереджувальний, профілактичний характер, тобто виключали б ситуації, які можуть призвести до травматизму. Обов’язковим у роботі з охорони праці в управлінні є навчання та інструктування про безпечні методи праці працюючих.

Виконання вимог правил з техніки безпеки всіма працівниками є обов’язковим у роботі, спрямованій на організацію безпечних та здорових умов праці співробітників.

3. Загальні правила електробезпеки

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електричної електрики.

Електротравма – це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.

1) Особливості електротравматизму:

     - організм людини не наділений властивістю, за допомогою якої можна було б визначити наявність електроструму;
     - електротравма може виникнути без посереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну дугу, крокову напругу, тощо);
     - електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).

Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, в нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини крові, що призводить до значних порушень її фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненніі збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Правильне користування електроенергією виключає випадки ураження електричним струмом.

2) Основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при користуванні електроенергією:

1. Захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці повинен бути завжди справним. Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими металевими провідниками (“жучками”) може стати причиною нещасного випадку чи пожежі.

 2. Основною умовою безпечного застосування електроенергії у приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апаратів, електричних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому необхідно слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт.

 3. Щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється:
     - підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев’яних предметах;
     - перекручувати проводи;
     - закладати провід і шнури на газові і водопровідні труби, за батареї опалення;
     - витягати за шнур вилку з розетки.

4. У будинках, де електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підвішування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів і борідок може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ураження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місці електропроводки.

5. Освітлювальну арматуру і електролампи небезпечно чистити від забруднення і пилюки при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками.
Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставці, яка не проводить електричний струм.

6. Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати заборонено замінювати під напругою. Для цього прилад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки – викрутити запобіжник (чи вимкнути автомат). Цю роботу повинна виконувати особа, яка обізнана з правилами ремонту.

7. При користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струм.

 8. Небезпека ураження електричним струмом може виникнути також у таких випадках:
      - при користуванні електроприладами із пошкодженою ізоляцією, електроплитками із відкритою спіраллю;
     - саморобними електропечами, електронагрівачами, при заповненні водою електронагрівальних приладів (чайників, каструль, самоварів тощо), вже ввімкнених в електромережу;
     - при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу необхідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;
     - при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних вилок.

 9. Особливо обережним треба бути при користуванні електроенергією у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетонною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та ін.), які є добрим провідником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується. Тому в санвузлах та інших подібних приміщеннях не дозволяється встановлювати вимикачі і штепсельні розетки, користуватись ввімкненими в електромережу різними електронагрівальними приладами (плитками, камінами, рефлекторами), пральними машинами і переносними світильниками, а також використовувати стаціонарні світильники без запобіжної арматури.

 4. Основи гігієни та санітарії

 Санітарія – це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання захворювань та отруєнь.

 До організаційних заходів належить:
     - дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
     - проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;
     - забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.

 Технічні засоби передбачають:
     - систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
     - розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пилу, газів та пари, шкідливих речовин у приміщеннях;
     - влаштування систем вентиляції та кондиціювання робочого місця із шкідливими умовами праці;
     - забезпечення захисту працюючих від шуму, вібрації, різних видів випромінювання.

 Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10кг, для підлітків віком 16 років встановлені такі граничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків – 12,6кг, для дівчат – 6,3кг.

 Забороняється використання побутових приміщень не за призначенням. Усі побутові приміщення повинні мати на видному місці укомплектовані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць.

 5. Пожежна безпека

 Пожежна безпека – це вивчення організаційних і технічних заходів з пожежної профілактики з метою недопущення розповсюдження пожежі на випадок її виникнення.

 Кожен працівник зобов’язаний знати і точно виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі – вжити всіх залежних від нього заходів для врятування людей і гасіння її.

 У випадку виникнення пожежі дії працівників суду мають бути спрямовані на створення безпеки людей, їх рятування та евакуацію.

 Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння, або тління різних матеріалів), зобов’язаний:
     - негайно повідомити про це за тел. 101 пожежну частину. (При цьому слід чітко назвати адресу закладу, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище); 
     - сповістити про пожежу голову суду, його заступників;
     - організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння.

 6. Перша допомога потерпілим

 При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати долікарську допомогу потерпілому.

 Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

Винести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

Розпочати проведення необхідних заходів:
     - зупинити кровотечу;
     - зафіксувати місце перелому;
     - вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;
     - обробити ушкоджені частини тіла.

Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось.

7. Працівник має право:

- одержувати інформацію про стан свого здоров’я на основі висновків медичної комісії;

- відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками.

 Працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку і термінах медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.

 П  А  М ' Я  Т  К  А

 У службових приміщеннях Бориславського міського  суду  Львівської  області  не допускається:
*  проводити реконструкцію, перепланування, зміну функціонального призначення без    погодження з органами державного пожежного нагляду;
* влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);
* захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;
* курити, використовувати легкозаймисті рідини;
* вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено).

Відповідальний за протипожежний стан службового приміщення після закінчення роботи зобов'язаний:
* оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;
* перевірити справність автоматичних установок пожежної автоматики;
* вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).